колимага
КОЛИМАГА, и, ж. Старовинний закритий чотириколісний екіпаж. // ірон. Взагалі громіздкий, важкий і незграбний екіпаж. В Рахові ми вже вийшли з нашої колимаги як друзі й супутники (Томч., Готель.., 1960, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | колимага | колимаги |
Родовий | колимаги | колимаг |
Давальний | колимазі | колимагам |
Знахідний | колимагу | колимаги |
Орудний | колимагою | колимагами |
Місцевий | на/у колимазі | на/у колимагах |
Кличний | колимаго | колимаги |