КРАСНЕНЬКО, присл., нар.-поет. Підсил. до красно. Так миленько та красне нько в нашій полонині (Коломийки, 1969, 47); Дякую красненько за ласку; // Досить. Виплакавшись красненько, всмак, Хима потроху розбирає, про що читає батюшка (Коцюб., І, 1955, 88).