куничник
КУНИЧНИК, а, ч. (Calamagrostis Adans.). Багаторічна кормова трава родини злакових з повзучим кореневищем і розлогим волотевим суцвіттям. На Михайлівській цілині.. багато так званих широколистих злаків - стоколоса безостого, вівсюнців, пирію, куничника та інших (По заповідних місцях.., 1960, 44); Ось ще одна група.. рослин з українських степів - кореневищні злаки: пирій, куничник, чаполоть, стоколос безостий (Знання.., 10, 1976, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | куничник | куничники |
Родовий | куничника | куничників |
Давальний | куничникові, куничнику | куничникам |
Знахідний | куничник | куничники |
Орудний | куничником | куничниками |
Місцевий | на/у куничнику | на/у куничниках |
Кличний | куничнику | куничники |