курінний
КУРІННИЙ, а, е. 1. Прикм. до курінь 1. Командири під шнур розплановували майданчики для майбутніх палаток. Було наказано будувати легкі тимчасові палатки курінного типу (Гончар, І, 1954, 444).
2. у знач. ім. курінний, ного, ч., іст. Те саме, що Курінний отаман. Прокіп Іванович був тоді нашим курінним. І що то за козак з його був! ..Розумний, чулий, правдива, щира козацька душа, без помсти й користі (Стор., І, 1957, 177); До вибору курінного братчики ставились особливо уважно (Добр., Очак. розмир, 1965. 21); Жовто-сині знамена затріпотіли на станції знов.. І до юрби полонених сам курінний підійшов... (Сос., І, 1957, 185).
Курінний отаман, іст.: а) виборна особа, що керувала куренем (у 3 знач.). Тілько три чайки, слава богу, Отамана курінного. Сироти. Степана молодого, Синє морене втопило (Шевч., І, 1951, 285); [Горобець:] Дозволь слово мовити, курінний отамане (Корн., І, 1955, 223); б) ватажок куреня (у 5 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | курінний | курінні |
Родовий | курінного | курінних |
Давальний | курінному | курінним |
Знахідний | курінного | курінних |
Орудний | курінним | курінними |
Місцевий | на/у курінному, куріннім | на/у курінних |
Кличний | курінний | курінні |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | курінний | курінна | курінне | курінні |
Родовий | курінного | курінної | курінного | курінних |
Давальний | курінному | курінній | курінному | курінним |
Знахідний | курінний, курінного | курінну | курінне | курінні, курінних |
Орудний | курінним | курінною | курінним | курінними |
Місцевий | на/у курінному, куріннім | на/у курінній | на/у курінному, куріннім | на/у курінних |