лабузнитися
ЛАБУЗНИТИСЯ, нюся, нишся, недок., розм. 1. без додатка. Те саме, що леститися. [Хведоська:] Мамочко, чи ви тепер добренькі? [Хотина:] Та чого це ти так лабузнишся? (Крон., II, 1958, 55).
2. до кого. Те саме, що підлабузнюватися; підлещуватися. - Про що це ти бога молиш, пане Купо? Чого з тим ладаном лабузнишся до вседержителя? (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лабузнюся | лабузнимося |
2 особа | лабузнишся | лабузнитеся |
3 особа | лабузниться | лабузняться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лабузнитимуся | лабузнитимемося |
2 особа | лабузнитимешся | лабузнитиметеся |
3 особа | лабузнитиметься | лабузнитимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | лабузнився | лабузнилися |
Жіночий рід | лабузнилася | |
Середній рід | лабузнилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | лабузнімося | |
2 особа | лабузнися | лабузніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | лабузнячись | |
Минулий час | лабузнившись |