мамуня
МАМУНЯ, і, ж. 1. Пестл. до мама. Жалібно кличуть дітоньки неньку: "Вставай, мамуню, стужа неначе" (Граб., І, 1959, 315); І матуся моя усміхнеться мені, Моя мила далека мамуня (Сос., Вибр., 1944, 227).
2. перен., фам. Ласкаве звертання до жінки - дружини. - Знаєш, Маню, У городі тепер армяни [вірмени], Купи собі, мамуню, шаль (Шевч., II, 1953, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мамуня | мамуні |
Родовий | мамуні | мамунь |
Давальний | мамуні | мамуням |
Знахідний | мамуню | мамунь |
Орудний | мамунею | мамунями |
Місцевий | на/у мамуні | на/у мамунях |
Кличний | мамуне | мамуні |