маринований
МАРИНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до маринувати. Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим (Вишня, II, 1956, 246); // у знач. прикм. Почуваю себе добре, хоч вчорашній обід був для мене незвичайним: сардини, балик, мариновані карасі (Коцюб., III, 1956, 309); Для закуски часто подають варені, солоні й мариновані гриби (Укр. страви, 1957, 49); // мариновано, безос. присудк. сл. Театр понад два тижні баламутив публіку, обіцяючи виставу п'єси "Украдене щастя", а це вийшло тому, що цю п'єсу разом з іншими конкурсними п'єсами 9 місяців мариновано в "Руській бесіді" (Фр., XVI, 1955, 204).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | маринований | маринована | мариноване | мариновані |
Родовий | маринованого | маринованої | маринованого | маринованих |
Давальний | маринованому | маринованій | маринованому | маринованим |
Знахідний | маринований, маринованого | мариновану | мариноване | мариновані, маринованих |
Орудний | маринованим | маринованою | маринованим | маринованими |
Місцевий | на/у маринованому, маринованім | на/у маринованій | на/у маринованому, маринованім | на/у маринованих |