махонути
МАХОНУТИ, ну, неш, док., розм. Підсил. до махнути 1, 2. Одного із таких джигунів Санька схопила за шиворот і так махонула ним у ворох пшениці, що він зарився по самі п'яти (Тют., Вир, 1964, 155); - Позалатував деякі дірки в канцелярії та й махонув на Великий Фонтан до своїх, - сказав Навроцький (Н.-Лев., V, 1966, 251).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | махону | махонемо |
2 особа | махонеш | махонете |
3 особа | махоне | махонуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | махонув | махонули |
Жіночий рід | махонула | |
Середній рід | махонуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | махонімо | |
2 особа | махони | махоніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | махонувши |