монокок
МОНОКОК, -а, ч. Безкаркасний фюзеляж літаків, що складається лише з обшивки. // Тип просторової конструкції, у якій (на відміну від каркасних або рамних конструкцій) зовнішня оболонка є основним і, як правило, єдиним несучим елементом; у точному значенні, термін «монокок» застосовується до фюзеляжів ранніх літаків; у сучасній мові термін також застосовується до несучих кузовів гоночних автомобілів, човнів і до велосипедних рам.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | монокок | монококи |
Родовий | монокока | монококів |
Давальний | монококові, монококу | монококам |
Знахідний | монокок | монококи |
Орудний | монококом | монококами |
Місцевий | на/у монококу | на/у монококах |
Кличний | монококу | монококи |