надриватися
НАДРИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., НАДІРВАТИСЯ, дірвуся, дірвешся, док. 1. Розриватися трохи, не до кінця. Пакет надірвався.
2. перен. Робити що-небудь з надмірним зусиллям, напруженням, стараючись з усієї сили. Марко аж надривався, із силою кидав тяжкі навильники, захекався, змокрів (Горд., Дівчина.., 1954, 205); Надриваючись, Даша виволокла на перон два важких чемодани, допомогла жінці вийти з вагона (Жур., Даша, 1961, 23); // Дуже голосно кричати, говорити. П'ять-шість дужих чоловічих голосів надривалися, щоб перекричати один одного (Л. Янов., І, 1959, 360); Даремно надривався фа шистський диктор, закликаючи захисників застави здатись (Збан., Між .. людьми, 1955, 59); * Образно. Окаянний вітер надривався в димарі, гудів і лютував (Донч., III, 1956, 129).
3. перен., розм. Надмірним напруженням, зусиллям завдавати шкоди здоров'ю; підриватися. Ставить [Гоша] їх [дітей] на важкі роботи, а вони потім хникають, надриваються (Гончар, Таврія, 1952, 138).
4. тільки недок. Пас. до надривати.
@ Серце (душа) надривається - хто-небудь тяжко мучиться, страждає. Все я бачив; од усього Серце надривалось, - І тоді журливе слово На папір прохалось (Щог., Поезії, 1958, 56).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надриваюся | надриваємося |
2 особа | надриваєшся | надриваєтеся |
3 особа | надривається | надриваються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надриватимуся | надриватимемося |
2 особа | надриватимешся | надриватиметеся |
3 особа | надриватиметься | надриватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надривався | надривалися |
Жіночий рід | надривалася | |
Середній рід | надривалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надриваймося | |
2 особа | надривайся | надривайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надриваючись | |
Минулий час | надривавшись |