наплавний
НАПЛАВНИЙ, а, е. Який тримається на плавучих опорах (понтонах, човнах, плотах і т. ін.). Берег запруджений людьми, худобою, возами. Вузька смужка наплавного мосту не встигає пропускати всіх, що підходять сюди (Гончар, II, 1959, 284); У Києві і Черкасах були наведені наплавні військові мости через Дніпро (Іст. УРСР, І, 1963, 443).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | наплавний | наплавна | наплавне | наплавні |
Родовий | наплавного | наплавної | наплавного | наплавних |
Давальний | наплавному | наплавній | наплавному | наплавним |
Знахідний | наплавний, наплавного | наплавну | наплавне | наплавні, наплавних |
Орудний | наплавним | наплавною | наплавним | наплавними |
Місцевий | на/у наплавному, наплавнім | на/у наплавній | на/у наплавному, наплавнім | на/у наплавних |