настирний
НАСТИРНИЙ, а, е. Те саме, що настирливий. - Цей безпритульний Томмі - Дуже настирний Томмі: Голову всім морочить, чорт його побери! (Бажан, Роки, 1957. 195); Зобгавшися на соломі, Корецький дивився в темряву, слухаючи одностайний плюскіт настирного осіннього дощу (Гр., І, 1963, 515); Старий ще говорив, але, за своїми настирними думками, Бош вже погано чула його (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 262); - Він же у Чепіжки працює. Скоро вже сам хомути робитиме. - Там такий настирний хлопець, - додала від себе мати (Юхвід, Оля, 1959, 255).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | настирний | настирна | настирне | настирні |
Родовий | настирного | настирної | настирного | настирних |
Давальний | настирному | настирній | настирному | настирним |
Знахідний | настирний, настирного | настирну | настирне | настирні, настирних |
Орудний | настирним | настирною | настирним | настирними |
Місцевий | на/у настирному, настирнім | на/у настирній | на/у настирному, настирнім | на/у настирних |