невдавано
НЕВДАВАНО, НЕУДАВАНО. Присл. до невдаваний, неудаваний. Був [Суліман] невдавано пригнічений смертю Аркадія (Вільде, Сестри.., 1958, 158); Покрокував (Юрко] собі на вулицю .. І все такий же удавано веселий. І все такий же неудавано нашорошений (Ряб., Жайворонки, 1957, 4).