недбайло
НЕДБАЙЛО, а, с ., розм. Те саме, що недбайливець. - Ой, боже мій з цим недбайлом! - крикнула Кайдашиха, глянувши на Мелашку (Н.-Лев., II, 1956, 324); - Тільки б не попався який-небудь недбайло з запасом байдужості в сто тисяч кінських сил, такий, оком не моргнувши, зведе нанівець твою роботу (Гончар, Тронка, 1963, 274).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | недбайло | недбайла |
Родовий | недбайла | недбайлів |
Давальний | недбайлові, недбайлу | недбайлам |
Знахідний | недбайло | недбайлів |
Орудний | недбайлом | недбайлами |
Місцевий | на/у недбайлові | на/у недбайлах |
Кличний | недбайлу | недбайла |