нирець
НИРЕЦЬ, рця, ч. 1. Той, хто ниряє, займається нирянням. Найвправніші нирці не можуть сягнути дна в його [Дніпра] холодних глибинах (Гончар, І, 1959, 41).
2. розм. Те саме, що нирок. Перелітне птаство кружляло над водою. Прошуміли над головою довгасті короткокрилі нирці (Горд., Дівчина.., 1954, 16); Низько над водою обважніло пролітали плямисті гагари та запізнілі білогруді полярні нирці (Досв., Вибр., 1959, 289); Осінь.. Ще зелено у плавнях. Качки літають над водою, нирці та інші водоплавні гості (Довж., III, 1960, 499).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нирець | нирці |
Родовий | нирця | нирців |
Давальний | нирцеві, нирцю | нирцям |
Знахідний | нирця | нирців |
Орудний | нирцем | нирцями |
Місцевий | на/у нирці, нирцеві | на/у нирцях |
Кличний | нирцю | нирці |
нирка
НИРКА, и, ж. Орган хребетних тварин і людини, через який з організму виділяються надлишок води та розчинені в ньому кінцеві продукти обміну речовин - азотисті сполуки, солі, отруйні речовини і т. ін. Основною видільною системою є нирки (Курс патології, 1956, 303); Його [лікаря] затримано тут, а там чекали відповідальні операції. Треба вирізати нирку, зробити резекцію шлунка (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 131).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нирка | нирки |
Родовий | нирки | нирок |
Давальний | нирці | ниркам |
Знахідний | нирку | нирки |
Орудний | ниркою | нирками |
Місцевий | на/у нирці | на/у нирках |
Кличний | нирко | нирки |