нормувальниця
НОРМУВАЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до нормувальник. Старший його син Яків працює у нас у складальному, а його дружина Надія - нормувальниця в іншому цеху (Вітч., 2, 1956, 107).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нормувальниця | нормувальниці |
Родовий | нормувальниці | нормувальниць |
Давальний | нормувальниці | нормувальницям |
Знахідний | нормувальницю | нормувальниць |
Орудний | нормувальницею | нормувальницями |
Місцевий | на/у нормувальниці | на/у нормувальницях |
Кличний | нормувальнице | нормувальниці |