облапити
ОБЛАПИТИ, плю, пиш; мн. облаплять; док., перех., рідко. 1. Обхопити лапами. * Образно. - Це несправедливо кажуть: "Діло - не ведмідь, в ліс не втече". Діло і є - ведмідь, .. воно облапило й тримає (Горький, Діло Артам., перекл. за ред. Варкентін, 1950, 94).
2. розм. Обхопити руками; обняти. Остап облапив гетьманові коліна (Панч, Гомон. Україна, 1954, 270); Якусь мить Боженко дивився на Ростислава.. Потім не витримав, незграбно облапив його (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 356).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облаплю | облапимо |
2 особа | облапиш | облапите |
3 особа | облапить | облаплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | облапив | облапили |
Жіночий рід | облапила | |
Середній рід | облапило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | облапмо | |
2 особа | облап | облапте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | облапивши |