облегшений
ОБЛЕГШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облегшити.
2. у знач. прикм. Менш складний за будовою, конструкцією і т. ін.; спрощений. Ми прийняли на себе такі зобов 'язання: освоїти і виготовити 3 нових машини, розробити конструкції 9-ти нових продуктивніших автоматизованих і облегшених машин та апаратів (Рад. Укр., 23.І 1957, 1).
3. у знач. прикм. Який став легшим; зменшений за вагою, обсягом, силою вияву і т. ін. При застосуванні легкого і облегшеного бетону та залізобетону використовують місцеву сировину - легкі гірські породи: пемзу, туф, туфолаву (Компл. використ. вапняків.., 1957, 67); Облегшені панелі; Облегшена рейка.
4. у знач. прикм. Трохи заспокоєний, утішений. З облегшеним серцем випитував [ключник], отже, Прокопа далі, що робив Панталаха (Фр., II, 1950, 268).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | облегшений | облегшена | облегшене | облегшені |
Родовий | облегшеного | облегшеної | облегшеного | облегшених |
Давальний | облегшеному | облегшеній | облегшеному | облегшеним |
Знахідний | облегшений, облегшеного | облегшену | облегшене | облегшені, облегшених |
Орудний | облегшеним | облегшеною | облегшеним | облегшеними |
Місцевий | на/у облегшеному, облегшенім | на/у облегшеній | на/у облегшеному, облегшенім | на/у облегшених |