оправлятися
ОПРАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ОПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. оправляться; док. 1. Поправляти на собі одяг, зачіску і т. ін.; приводити себе в порядок. Розпатлане волосся розсипалося по спині, закрило вид, очі Горпині, - вона не оправлялася й кинулася мерщій до помийниці, де мокнув її папірець (Л. Янов., І, 1959, 337).
2. Досягати попереднього або близького до попереднього стану після якого-небудь стихійного лиха, поразки і т. ін. Не встигли капіталістичні країни.. оправитись від кризи [1929-1933 рр.], як у другій половині 1937 р. нависла загроза нової, ще глибшої економічної кризи (Іст. УРСР, II, 1957, 398); // Відновлювати свої сили після хвороби і т. ін.; поправлятися. [Кнуриха:] Це моя дочка. Вона недугувала, нещасна. Ще й досі не оправилася, слаба дуже (Мирний, V, 1955, 67); // Справлятися з своїми почуттями; оволодівати собою. Дарес од страху оправлявся І до Ентелла підбирався (Котл., І, 1952, 98); Трохи змішався [Лукаш], побачивши її, але зараз оправився (Л. Укр., III, 1952, 237).
3. евф. Справляти природну потребу. У балці перед цукроварнею злазить Шурка Рубан оправиться (Ю. Янов., І, 1958, 125).
4. заст., рідко. Виправдовуватися (у 1 знач.). Перед совістю станеш своєю Оправлятись.., Як провинник дрібний перед суддею (Граб., І, 1959, 441).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оправляюся | оправляємося |
2 особа | оправляєшся | оправляєтеся |
3 особа | оправляється | оправляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оправлятимуся | оправлятимемося |
2 особа | оправлятимешся | оправлятиметеся |
3 особа | оправлятиметься | оправлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | оправлявся | оправлялися |
Жіночий рід | оправлялася | |
Середній рід | оправлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | оправляймося | |
2 особа | оправляйся | оправляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | оправляючись | |
Минулий час | оправлявшись |