офіцерша
ОФІЦЕРША, і, ж., розм. Дружина офіцера. - Я офіцершею буду, - радісно сказала вона (Мирний, IV, 1955, 53); Сміялася тоді Ганна перед подругами: - Спершу офіцершею, дружиною гетьманця, а там, дивись, і гетьманшею стану! (Гончар, II, 1959, 172); Тесля прибув до Глинська нещодавно.., квартирує в одної гарної господині Варочки Шатрової, як він потім довідався, колишньої офіцерші (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | офіцерша | офіцерші |
Родовий | офіцерші | офіцерш |
Давальний | офіцерші | офіцершам |
Знахідний | офіцершу | офіцерш |
Орудний | офіцершею | офіцершами |
Місцевий | на/у офіцерші | на/у офіцершах |
Кличний | офіцерше | офіцерші |