перемлілий
ПЕРЕМЛІЛИЙ, а, е. Який перестояв на гарячій плиті, в печі і т. ін. (про їжу). Перемлілий борщ, розварена квасоля, господарева приязнь, випита чарка справили чудесне враження на Остапа (Горд., II, 1959, 300); Шосе клекотіло все густіше й густіше. Кухні тряслися з незайманими перемлілими борщами (Гончар, III, 1959, 431).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | перемлілий | перемліла | перемліле | перемлілі |
Родовий | перемлілого | перемлілої | перемлілого | перемлілих |
Давальний | перемлілому | перемлілій | перемлілому | перемлілим |
Знахідний | перемлілий, перемлілого | перемлілу | перемліле | перемлілі, перемлілих |
Орудний | перемлілим | перемлілою | перемлілим | перемлілими |
Місцевий | на/у перемлілому, перемлілім | на/у перемлілій | на/у перемлілому, перемлілім | на/у перемлілих |
перемліти
ПЕРЕМЛІТИ, ію, ієш, док. 1. Змучитися, знемогти від тривоги, страху, горя і т. ін. Від своїх тривог і чекань вона так уже перетліла та перемліла, що не бачила перед собою й світу (Чорн., Потік.., 1956, 348).
Перемліти душею (серцем) - змучитися від тривоги, страху, горя і т. ін. Нікому не болить чуже горе, ніхто не відає, як перемліла душею Фросина Данилівна минулої ночі (Хижняк, Тамара, 1959, 135).
2. Перестояти на гарячій плиті, в печі і т. ін. (про їжу). Обід уже давно був готовий, проте роздавати його не було наказу. "Перемліє все в казанах", - пожалкував мимохідь Хаєцький (Гончар, III, 1959, 429).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемлію | перемліємо |
2 особа | перемлієш | перемлієте |
3 особа | перемліє | перемліють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | перемлів | перемліли |
Жіночий рід | перемліла | |
Середній рід | перемліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | перемліймо | |
2 особа | перемлій | перемлійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | перемлівши |