писальце
ПИСАЛЬЦЕ, я, с. 1. заст. Зменш.-пестл. до писало. Тут терпеливості треба, щоб ту дрібноту [дітей] навчити читати, писати, думати, показати, як тримати писальце (У. Кравч., Вибр., 1958, 366).
2. Інструмент для розмальовування писанок. Пишуть писанки у Космачі весною. Інструментом для розмальовування служить «писальце» (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 55).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | писальце | писальця |
Родовий | писальця | писалець |
Давальний | писальцю | писальцям |
Знахідний | писальце | писальця |
Орудний | писальцем | писальцями |
Місцевий | на/у писальці | на/у писальцях |
Кличний | писальце | писальця |