писемність
ПИСЕМНІСТЬ, ності, ж., збірн. 1. Система графічних знаків, уживаних для писання в якій-небудь мові або групі мов. Поява писемності в східних слов'ян - предків російського, українського та білоруського народів - припадає на давні історичні часи (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 12).
2. Сукупність писемних, літературних пам'яток якогось часу, якого-небудь народу; письменство. Древньоруська культура - яскраве самобутнє і багатогранне явище. До якої б сторони її не звернутися - чи до писемності (художня література, історія, публіцистика), чи до мистецтва.., - скрізь стародавня Русь залишила свій неповторний і глибокий слід (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 494); Інтермедії до драми Якуба Гаватовича належать до визначних пам'яток давньої української писемності (Рад. літ-во, 3, 1962, 60).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | писемність | писемності |
Родовий | писемності, писемности | писемностей |
Давальний | писемності | писемностям |
Знахідний | писемність | писемності |
Орудний | писемністю | писемностями |
Місцевий | на/у писемності | на/у писемностях |
Кличний | писемносте | писемності |