подушитися
ПОДУШИТИСЯ1, душимося, душитеся, док. 1. Душачись, умертвити себе (про всіх або багатьох); задушитися. А що вже лиха від нього [коханнячка]..! не перелічить ніхто, скільки потопилось, подушилось, пострілялося, порізалося від нього (Вовчок, Вибр., 1946, 167).
2. Задихнутися (про всіх або багатьох). - Відвалили двері і найшли лиш трупики.., бідні небожата.., може, подушилися... (Ірчан, II, 1958, 179).
ПОДУШИТИСЯ2, душуся, душишся, док. Обприскатися духами, надушити себе злегка.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подушуся | подушимося |
2 особа | подушишся | подушитеся |
3 особа | подушиться | подушаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | подушився | подушилися |
Жіночий рід | подушилася | |
Середній рід | подушилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | подушімося | |
2 особа | подушись | подушіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | подушившись |