покапати
ПОКАПАТИ, ає, док. 1. Почати капати. Як роса та до схід сонця, Покапали сльози (Шевч., І, 1963, 28); - Лавріне! втри жінці піт з лоба, а то ще в діжу покапає, - знов сказала сердито Кайдашиха (Н.-Лев., II, 1956, 323).
2. Капати якийсь час; прокапати. Скілько тут [у тюремному шпиталі].. покапало сліз даремного каяття! (Фр., IV, 1950, 179).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покапаю | покапаємо |
2 особа | покапаєш | покапаєте |
3 особа | покапає | покапають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покапав | покапали |
Жіночий рід | покапала | |
Середній рід | покапало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покапаймо | |
2 особа | покапай | покапайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покапавши |