полінезійці
ПОЛІНЕЗІЙЦІ, ів, мн. (одн. полінезієць, ійця, ч.; полінезійка, и, ж. ). Народ, що становить корінне населення Полінезії та деяких інших невеликих островів Тихого океану. Основну масу населення Океанії становлять корінні жителі - меланезійці, полінезійці, мікронезійці, папуа (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 311); Вибігає полінезійка.. Надіває мені на шию вінок, і ми танцюємо (Знання.., 2, 1966, 18).
полінезієць
ПОЛІНЕЗІЄЦЬ див. полінезійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полінезієць | полінезійці |
Родовий | полінезійця | полінезійців |
Давальний | полінезійцеві, полінезійцю | полінезійцям |
Знахідний | полінезійця | полінезійців |
Орудний | полінезійцем | полінезійцями |
Місцевий | на/у полінезійці, полінезійцеві | на/у полінезійцях |
Кличний | полінезійцю | полінезійці |
полінезійка
ПОЛІНЕЗІЙКА див. полінезійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полінезійка | полінезійки |
Родовий | полінезійки | полінезійок |
Давальний | полінезійці | полінезійкам |
Знахідний | полінезійку | полінезійок |
Орудний | полінезійкою | полінезійками |
Місцевий | на/у полінезійці | на/у полінезійках |
Кличний | полінезійко | полінезійки |