помщатися
ПОМЩАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОМСТИТИСЯ, мщуся, мстишся, док., за кого-що, на кому-чому, над ким-чим, кому і без додатка. Здійснювати помсту над ким-, чим-небудь; мститися. [Самрось:] Оженили мене і, як у того Самсона, половину сили відняли... От я й б'ю Зіньку, б'ю анахтему, на ній помщаюсь!.. (Кроп., II, 1958, 28); [Настя:] За нещастя моїх дітей, за нещастя України! Я над вами помстилася! (Н.-Лев., II, 1956,468); Свирид слухав мовчазний, .. не оповідаючи ні про свої муки, які вона завдала йому, ні про думку помститися на ній за зраду (Коцюб., І, 1955, 146); Вона рішуче просила пустити її за лінію фронту, в партизани, дати їй можливість помститися за батька (Донч., Карб. камінь, 1946, 106); Видко, хтось помстився - пустив «червоного півня» [панові] (Головко, II, 1957, 362); Помстимось тиранові-катюзі! Кари, кари лютої панам! (Гонч., Вибр., 1959, 260); * Образно. Кераміка, - напрочуд веселий матеріал, - помщається митцеві, який недооцінює його властивості (Літ. Укр., 2.II 1965, 3).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помщаюся | помщаємося |
2 особа | помщаєшся | помщаєтеся |
3 особа | помщається | помщаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помщатимуся | помщатимемося |
2 особа | помщатимешся | помщатиметеся |
3 особа | помщатиметься | помщатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помщався | помщалися |
Жіночий рід | помщалася | |
Середній рід | помщалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помщаймося | |
2 особа | помщайся | помщайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | помщаючись | |
Минулий час | помщавшись |