понаплоджувати
ПОНАПЛОДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Наплодити багатьох. Дітей понаплоджували, а годувати нічим (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаплоджую | понаплоджуємо |
2 особа | понаплоджуєш | понаплоджуєте |
3 особа | понаплоджує | понаплоджують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понаплоджував | понаплоджували |
Жіночий рід | понаплоджувала | |
Середній рід | понаплоджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понаплоджуймо | |
2 особа | понаплоджуй | понаплоджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понаплоджувавши |