поскупитися
ПОСКУПИТИСЯ, плюся, пишся; мн. поскупляться; док. Виявити скупість, надмірну економність; пошкодувати витратити гроші на що-небудь або подарувати щось кому-небудь. Поскупивсь ти [пан] цяцьки Прислать на свитину, - Присилай же гвіздки Забить домовину! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 156); - Наум Семенович!.. Треба поспішати якможна [якомога]. Не поскупись найняти збіржу (Кв.-Осн., II, 1956, 83); - Ти гадаєш, я поскуплюся? Для тебе, Якове, мені нічого не жаль (Шиян, Гроза.., 1956, 122); // на що, чим. Дати, витратити дуже мало чого-небудь. Наділив бог і розумом, ..і вродою, та на талан поскупився (Сл. Гр.); * Образно. Потяг.. поволі сунув повз випалені пустельні ниви, що вже другий рік поскупились на хліб (Досв., Вибр., 1959, 29).
Не поскупитися на що, чим - дати доволі чого-небудь, щедро обдарувати, наділити чимсь. Яке їй діло до того, вірить він у карти чи ні, аби не поскупився на щось їстівне, а ще краще - на гроші... (Ткач, Арена, 1960, 6); Після смачного обіду, на який не поскупилась.. Уляна Григорівна, Дикун оглянув панське господарство (Добр., Очак. розмир, 1965, 97); Зима цього року не поскупилася снігами (Ле, Наливайко, 1957, 113).
@ Не поскупитися на фарби - розповідаючи про кого-, що-небудь або описуючи щось, удатися до перебільшення, прикрасити факти. Ще тільки вчора Роман читав у газеті про нього [батька] захоплюючий нарис. Автор нарису не поскупився на фарби, використав, мабуть, усю свою палітру (Минко, Ясні зорі, 1951, 11).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскуплюся | поскупимося |
2 особа | поскупишся | поскупитеся |
3 особа | поскупиться | поскупляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поскупився | поскупилися |
Жіночий рід | поскупилася | |
Середній рід | поскупилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поскупімося | |
2 особа | поскупися | поскупіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поскупившись |