правуватися
ПРАВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., діал. Судитися, сперечатися з ким-небудь, доводячи свою правоту. - Ви старші, Зоє, але як мені стане вашого язика забагато, то будемо правуватися. Ой, будемо. Але не в суді (Коб., III, 1956, 511); - Ні, говоріть, що хочете, а я у чоловіка не маю кривди і не хочу більше правуватися з ним (Фр., IV, 1950, 124); - Я вже п'ять літ із братом у процесі за хату та й більше вже правуватися не хочу (Март., Тв., 1954, 133); // Виправдовуватися, захищатися від нападок. - Педоре!.. Не провадь ти мені хоч при людях своїх чортів. - А чим же справді будете напувати [гостей]? Помиями? Дивіться - я ще й винна! - правувалась Педоря (Мирний, III, 1954, 209).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правуюся | правуємося |
2 особа | правуєшся | правуєтеся |
3 особа | правується | правуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правуватимуся | правуватимемося |
2 особа | правуватимешся | правуватиметеся |
3 особа | правуватиметься | правуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | правувався | правувалися |
Жіночий рід | правувалася | |
Середній рід | правувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | правуймося | |
2 особа | правуйся | правуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | правуючись | |
Минулий час | правувавшись |