прегнантний
ПРЕГНАНТНИЙ2, -а, -е. Лаконічний, але змістовний, повний смислу; в психології прегнантною називають таку структуру (гештальт-цілісність), завдяки якій сутність певної даності втілюється в найбільш чистій і необхідній формі.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | прегнантний | прегнантна | прегнантне | прегнантні |
Родовий | прегнантного | прегнантної | прегнантного | прегнантних |
Давальний | прегнантному | прегнантній | прегнантному | прегнантним |
Знахідний | прегнантний, прегнантного | прегнантну | прегнантне | прегнантні, прегнантних |
Орудний | прегнантним | прегнантною | прегнантним | прегнантними |
Місцевий | на/у прегнантному, прегнантнім | на/у прегнантній | на/у прегнантному, прегнантнім | на/у прегнантних |