примлівати
ПРИМЛІВАТИ, аю, аєш, недок., ПРИМЛІТИ, ію, ієш, док., зах. Втрачати силу, бадьорість, жвавість. Примлівав [Іван] день у день з голоду, з нудьги. І так трохи не всю зиму (Круш., Буденний хліб.., 1960, 104); До міста було зовсім не близько, щонайменше півмилі, а для Гави, що намерзся в воді, примлів троха з голоду і ще й двигав мішок на плечах, була се таки дуже далека дорога (Фр., III, 1950, 52).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примліваю | примліваємо |
2 особа | примліваєш | примліваєте |
3 особа | примліває | примлівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примліватиму | примліватимемо |
2 особа | примліватимеш | примліватимете |
3 особа | примліватиме | примліватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примлівав | примлівали |
Жіночий рід | примлівала | |
Середній рід | примлівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примліваймо | |
2 особа | примлівай | примлівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | примліваючи | |
Минулий час | примлівавши |