проіржавити
ПРОІРЖАВИТИ, ить; мн. проіржавлять; і ПРОРЖАВИТИ, ить; мн. проржавлять; док., перех., безос. Вкрити іржею.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проіржавлю | проіржавимо |
2 особа | проіржавиш | проіржавите |
3 особа | проіржавить | проіржавлять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | проіржавив | проіржавили |
Жіночий рід | проіржавила | |
Середній рід | проіржавило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | проіржавмо | |
2 особа | проіржав | проіржавте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | проіржавивши |