пурга
ПУРГА, и, ж. Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина. Надворі вже третю добу реве пурга, замітає наш будинок (Донч., V, 1957, 453); І пішли [альпіністи]. В пургу. На скелі, Де буремний чувся стогін, Де вітри валили в ноги, Забивали білий шлях (Шер., Дорога.., 1957, 20); Не жаль вам тих, що сміло гинуть по дорозі Від пург і бур скажених і сліпих (Олесь, Вибр., 1958, 66).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пурга | пурги |
Родовий | пурги | пург |
Давальний | пурзі | пургам |
Знахідний | пургу | пурги |
Орудний | пургою | пургами |
Місцевий | на/у пурзі | на/у пургах |
Кличний | пурго | пурги |