розбещувати
РОЗБЕЩУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБЕСТИТИ, ещу, естиш, док., перех. 1. Привчати кого-небудь до поганих, аморальних звичок, робити аморальним; псувати. - Ви проповідували крамолу! Ви розбещували нашу молодь! Хто вам дав на це право? (Кол., Терен.., 1959, 276); // Робити нестійким у поглядах, збивати з правильного шляху. Лівонародники повторюють на ділі вчення буржуазії, розбещуючи дрібних селян «хазяйськими» ілюзіями (Ленін, 25, 1972, 61).
2. Потураючи кому-небудь, робити його недисциплінованим, свавільним; розпускати. - Розбестив вас ваш хлопський пан! Розлінилися! Та я вас підтягну! (Тулуб, Людолови, II, 1957, 156); - До речі, про твоїх дітей. Розбестив їх так, що вони тільки шкоду людям роблять (Шиян, Баланда, 1957, 102); // Надмірною увагою псувати кого-небудь, робити неслухняним, вередливим. - Ми страшенно розбестили нашу сучасну молодь. Вона зовсім не знає, що таке труднощі (Коз., Листи.., 1967, 103).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбещую | розбещуємо |
2 особа | розбещуєш | розбещуєте |
3 особа | розбещує | розбещують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбещуватиму | розбещуватимемо |
2 особа | розбещуватимеш | розбещуватимете |
3 особа | розбещуватиме | розбещуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розбещував | розбещували |
Жіночий рід | розбещувала | |
Середній рід | розбещувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розбещуймо | |
2 особа | розбещуй | розбещуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розбещуючи | |
Минулий час | розбещувавши |