розкрашений
РОЗКРАШЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до розкрасити. Видовище могутнього криголаму [льодоходу] заполонило його всього. Вже не криничанські, а чиїсь далекі.. поламані ополонки, порвані на шмаття стежки та снігові, розкрашені буряковим квасом баби пропливали перед очима (Гончар, II, 1959, 202); // у знач. прикм. На ганку, на розкрашеній, різаній лавочці, сидить двоє їх, - молодий муж і молода жона (Фр., VIII, 1952, 282).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розкрашений | розкрашена | розкрашене | розкрашені |
Родовий | розкрашеного | розкрашеної | розкрашеного | розкрашених |
Давальний | розкрашеному | розкрашеній | розкрашеному | розкрашеним |
Знахідний | розкрашений, розкрашеного | розкрашену | розкрашене | розкрашені, розкрашених |
Орудний | розкрашеним | розкрашеною | розкрашеним | розкрашеними |
Місцевий | на/у розкрашеному, розкрашенім | на/у розкрашеній | на/у розкрашеному, розкрашенім | на/у розкрашених |