ряботіти
РЯБОТІТИ, ряботіє і ряботить, недок., розм. Підсил. до рябіти 2-5. Був ніжний березень. Вода Вже ряботіла калюжками... (Рильський, II, 1946, 26); Од соків потріскалися дині, Ряботіють густо кавуни (Стельмах, Жито.., 1954, 71); Неглибокі воронки від двадцятикілограмовок порваними лишаями ряботіли на стерні (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 11); Високоверхі дерева виструнчились над дорогою. Фіолетові тіні ряботіли перед очима (Коп., Вибр., 1948, 148).
@ [Аж] в очах ряботить (ряботіло), безос.- те саме, що [Аж] в очах рябіє (рябіло) (див. рябіти). Дивлюсь я на обидва боки - гей, як просторо! То було аж в очах ряботить. Ниви, нивки та ще й нивочки. Лани та ланочки. Латки та латочки. Як жебрацька одежина (Жур., Вечір.., 1958, 345); Сонце стояло високо над селом, широкий і тихий став виблискував у його променях сріблястою, аж сліпучою хвилею, і від того ряботіло в Грицевих очах (Кучер, Черв. вогонь, 1959, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ряботію | ряботіємо |
2 особа | ряботієш | ряботієте |
3 особа | ряботіє | ряботіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ряботітиму | ряботітимемо |
2 особа | ряботітимеш | ряботітимете |
3 особа | ряботітиме | ряботітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ряботів | ряботіли |
Жіночий рід | ряботіла | |
Середній рід | ряботіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ряботіймо | |
2 особа | ряботій | ряботійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ряботіючи | |
Минулий час | ряботівши |