самозародження
САМОЗАРОДЖЕННЯ, я, с., біол. Хибне уявлення про можливість раптового (не в ході еволюції) виникнення живих істот із неорганічної матерії. П. Лаберенн критикує теорії сучасних учених, які воскрешають стару містичну ідею про самозародження життя, і великого значення надає тим теоріям, що обгрунтовують походження органічного життя з неорганічної матерії при певних специфічних умовах (Наука.., 5, 1958, 57).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | самозародження | самозародження |
Родовий | самозародження | самозароджень |
Давальний | самозародженню | самозародженням |
Знахідний | самозародження | самозародження |
Орудний | самозародженням | самозародженнями |
Місцевий | на/у самозародженні | на/у самозародженнях |
Кличний | самозародження | самозародження |