сестриця
СЕСТРИЦЯ, і, ж. Пестл. до сестра. Поклонивсь [Уласович] хорунженку низесенько та й каже: - Віддайте за мене Олену, сестрицю вашу! (Кв.-Осн., II, 1956, 156); Брат ходить, полює, Сестрицю годує (Рудан., Тв., 1959, 95); Щирим словом братерства вітаємо тебе ми, наша люба сестрице, наша.. Росіє! (Літ. Укр., 12.IX 1967, 1); Дивлюсь - се наша сусіда. Перехилилась через тин та й кланяється. Я хутенько втерла сльози. - Добридень, - кажу,- сестрице! (Вовчок, І, 1955, 5); * Образно. Тополі - три сестриці - простягали вітру віти, свому [своєму] брату степовому (Гур., Друзі.., 1959, 6); * У порівн. Ой дай мене, моя мати, до нової хати, Там зовиця, як сестриця, свекруха, як мати (Коломийки, 1969, 239); Глянь, серед поля ліворуч, Наче сестриці три поруч, Три скирти сіна ось близько (Фр., XIII, 1954, 386).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сестриця | сестриці |
Родовий | сестриці | сестриць |
Давальний | сестриці | сестрицям |
Знахідний | сестрицю | сестриць |
Орудний | сестрицею | сестрицями |
Місцевий | на/у сестриці | на/у сестрицях |
Кличний | сестрице | сестриці |