снігорозорювач
СНІГОРОЗОРЮВАЧ, а, ч. Сільськогосподарське знаряддя для створення снігових валів на полях з метою снігозатримання; сніговий плуг. Чимало снігу на зябу можна затримати, користуючись кінними або тракторними снігорозорювачами (Колг. енц., II, 1956, 528); Як тільки лани колгоспу.. вкрилися білою ковдрою, механізатори вивели на поля снігорозорювачі (Рад. Укр., 16. I 1971, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | снігорозорювач | снігорозорювачі |
Родовий | снігорозорювача | снігорозорювачів |
Давальний | снігорозорювачеві, снігорозорювачу | снігорозорювачам |
Знахідний | снігорозорювач | снігорозорювачі |
Орудний | снігорозорювачем | снігорозорювачами |
Місцевий | на/у снігорозорювачі, снігорозорювачу, снігорозорювачеві | на/у снігорозорювачах |
Кличний | снігорозорювачу | снігорозорювачі |