стрягнути
СТРЯГНУТИ, ну, неш; мин. ч. стряг і стрягнув, ла, ло; недок., діал. В'язнути, грузнути. Він іде й іде якоюсь безконечною стежкою, перескакує через якісь рівчаки, спотикається на якісь груди, стрягне в якихось мокравинах (Фр., VII, 1951, 262); Ноги стрягли у снігових заметах (Коцюб., І, 1955, 31); На самий святий вечір по заході сонця йшов молодий жовнір.. через широкі пусті простори. Бродив, стрягнув у снігу, спотикався, падав по борознах, але не спочивав (Ков., Світ.., 1960, 71).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрягну | стрягнемо |
2 особа | стрягнеш | стрягнете |
3 особа | стрягне | стрягнуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрягнутиму | стрягнутимемо |
2 особа | стрягнутимеш | стрягнутимете |
3 особа | стрягнутиме | стрягнутимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | стряг | стрягли |
Жіночий рід | стрягла | |
Середній рід | стрягло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | стрягнімо | |
2 особа | стрягни | стрягніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | стрягнучи | |
Минулий час | стрягши |