тертковий
ТЕРТКОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до тертка 1. Терткові отвори.
2. Обладнаний терткою, тертками; признач. для розтирання або подрібнення чогось. Щоб виробити крохмаль, у великих підприємствах лушпайки від ручного обчищання картоплі й технічну картоплю переробляють на терткових машинах (Технол. пригот. їжі, 1957, 26).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | тертковий | терткова | терткове | терткові |
Родовий | терткового | терткової | терткового | терткових |
Давальний | тертковому | тертковій | тертковому | тертковим |
Знахідний | тертковий, терткового | терткову | терткове | терткові, терткових |
Орудний | тертковим | тертковою | тертковим | тертковими |
Місцевий | на/у тертковому, тертковім | на/у тертковій | на/у тертковому, тертковім | на/у терткових |