трамвайчик
ТРАМВАЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до трамвай. - Чапай, - сказала поруч особа трьох-чотирьох років віку.., - тобі трамвайчик ніжку одрізав? (Ю. Янов., І, 1954, 11); З вокзалу Платон доїхав маленьким чепурним трамвайчиком до готелю «Україна», а там показали йому і вулицю Котовського (Зар., На.. світі, 1967, 164).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | трамвайчик | трамвайчики |
Родовий | трамвайчика | трамвайчиків |
Давальний | трамвайчикові, трамвайчику | трамвайчикам |
Знахідний | трамвайчик | трамвайчики |
Орудний | трамвайчиком | трамвайчиками |
Місцевий | на/у трамвайчику | на/у трамвайчиках |
Кличний | трамвайчику | трамвайчики |