тукати
ТУКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що стукати 1. Прийшов же я під віконце - тук-тук! «Вийди, дівчино, бо я вже тут!» - Ой не тукай, гультяю, не тукай! (Чуб., V, 1874, 173); З протилежного будинку тукав кулемет (Панч, На калин. мості, 1965, 72); Чую, як серце в мене тукає й тукає (Вовчок, VI, 1956, 239); // Б'ючись об що-небудь, викликати короткий, уривчастий звук. Як дятел, тукають, зриваючись з замшілих дерев, тугі, в краплинками ледве помітного ластовиння, кислиці (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 623).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тукаю | тукаємо |
2 особа | тукаєш | тукаєте |
3 особа | тукає | тукають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тукатиму | тукатимемо |
2 особа | тукатимеш | тукатимете |
3 особа | тукатиме | тукатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тукав | тукали |
Жіночий рід | тукала | |
Середній рід | тукало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тукаймо | |
2 особа | тукай | тукайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тукаючи | |
Минулий час | тукавши |