улежаний
УЛЕЖАНИЙ (ВЛЕЖАНИЙ), а, е. 1. Який остаточно дозрів внаслідок тривалого лежання, будучи зірваним, опалим (про фрукти, деякі овочі). Улянка любила ласувати.. влежаними грушками (Донч., IV, 1957, 56); Сінешні і хатні двері відчинені. Пахне борошном і влежаними яблуками (Тют., Вир, 1964, 428).
2. Який від тривалого лежання осів, ущільнився; злежаний. Навколо, до самого неба, коливався, мінився срібнозернистий, з голубою прозеленню перелив улежаних снігів (Стельмах, І, 1962, 150); В курені чудодійно пахло влежаним сіном (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 474); Тільки переступила [Лукія] з сусідського картоплища на своє коноплище, - аж на снігу під купою гною чоловік лежить. Покровив [покривавив] улежаний сніг десь, мабуть, аж з діброви (Ле, Мої листи, 1945, 47).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | улежаний | улежана | улежане | улежані |
Родовий | улежаного | улежаної | улежаного | улежаних |
Давальний | улежаному | улежаній | улежаному | улежаним |
Знахідний | улежаний, улежаного | улежану | улежане | улежані, улежаних |
Орудний | улежаним | улежаною | улежаним | улежаними |
Місцевий | на/у улежаному, улежанім | на/у улежаній | на/у улежаному, улежанім | на/у улежаних |