утруднений
УТРУДНЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до утруднити. Невже ж вода довго буде ще змагатися? Коли дійде до пояса, то тоді всякий рух буде утруднений (Фр., VI, 1951, 127); При зберіганні автомобілів на відкритих площадках пуск двигуна за умов низької температури утруднений у зв'язку з загусненням масла (Підручник шофера.., 1960, 292).
2. у знач. прикм. Трудніший, ніж звичайно. Утруднене дихання.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | утруднений | утруднена | утруднене | утруднені |
Родовий | утрудненого | утрудненої | утрудненого | утруднених |
Давальний | утрудненому | утрудненій | утрудненому | утрудненим |
Знахідний | утруднений, утрудненого | утруднену | утруднене | утруднені, утруднених |
Орудний | утрудненим | утрудненою | утрудненим | утрудненими |
Місцевий | на/у утрудненому, утрудненім | на/у утрудненій | на/у утрудненому, утрудненім | на/у утруднених |