фланкувати
ФЛАНКУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех. і неперех. 1. військ. Вести вогонь уздовж лінії фронту, у фланг противникові, який наступає або обороняється; // Прикривати, підтримувати з флангу. Міцні масивні квадратні бастіони [Ужгородського замку] трохи виступають уперед і фланкують рів вздовж кріпосної стіни (Знання.., 5, 1966, 26); Фланкувати берег.
2. Бути, перебувати, розташовуватися з боків чого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фланкую | фланкуємо |
2 особа | фланкуєш | фланкуєте |
3 особа | фланкує | фланкують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фланкуватиму | фланкуватимемо |
2 особа | фланкуватимеш | фланкуватимете |
3 особа | фланкуватиме | фланкуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | фланкував | фланкували |
Жіночий рід | фланкувала | |
Середній рід | фланкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | фланкуймо | |
2 особа | фланкуй | фланкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | фланкуючи | |
Минулий час | фланкувавши |