формуляр
ФОРМУЛЯР, а, ч. 1. У дореволюційній Росії - послужний список чиновника, військовослужбовця. - Сидорчук! Відведи його до писаря Лаврентьєва. Хай напише наказ зарахувати його на харчове та інше постачання та хай складе на нього належний формуляр (Тулуб, В степу... 1964, 100).
2. спец. Бланк, картка, куди вносяться основні відомості про якусь споруду, механізм, про їх експлуатацію. [Пронашка:] Бригада Марії Шапіги формуляр вам не зіпсує, будьте певні (Мик., І, 1957, 230); Формуляр порту; Формуляр гвинтівки.
3. Бібліотечна облікова картка, що вкладається в книжку, з відомостями про цю книжку і відмітками про користування нею читачами; // Картка, що заповнюється на кожного читача бібліотеки, куди записуються відомості про видані йому книжки. Чим більше поважних журналів стоятиме в моєму "формулярі" професіональному, тим легше буде мені надалі здобути собі повсякчас літературний заробіток (Л. Укр., V, 1956, 424); Ксеня сиділа за своїм бібліотечним столиком і переглядала формуляри (Гуц., Скупана.., 1965, 185).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | формуляр | формуляри |
Родовий | формуляра | формулярів |
Давальний | формулярові, формуляру | формулярам |
Знахідний | формуляр | формуляри |
Орудний | формуляром | формулярами |
Місцевий | на/у формулярі | на/у формулярах |
Кличний | формуляре | формуляри |