філістер
ФІЛІСТЕР, а, ч. , книжн. Самовдоволена, обмежена людина з міщанським світоглядом і святенницькою поведінкою; міщанин, обиватель. [Криштоф:] Ти філістер, от що я тобі скажу (Фр., IX, 1952, 362); Філістери гарно вбрані По полях, лісах гуляють, Раді, скачуть, мов телята, Літо краснеє вітають (Л. Укр., IV, 1954, 85); Сучасний буржуазний псевдо-Фауст, зображений Тичиною, - це самовдоволений філістер, пошлий скептик і цинік, що кокетує з релігією і жахається самого слова «бунт» (Поезія.., 1956, 205).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | філістер | філістери |
Родовий | філістера | філістерів |
Давальний | філістерові, філістеру | філістерам |
Знахідний | філістера | філістерів |
Орудний | філістером | філістерами |
Місцевий | на/у філістері, філістерові | на/у філістерах |
Кличний | філістере | філістери |