хоркнути
ХОРКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хоркати. Качка крякнула. Розгублено, дико. Крик її вичахав у вухах. І раптом хоркнула вгорі, а за нею - ще кілька (Гуц., Скупана.., 1965, 262); Хоркнули мотори танків, кіннотники виїхали з лісу, піхота звелася на повний зріст, гримнула перша гармата (Перв., Невигадане життя, 1958, 264).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоркну | хоркнемо |
2 особа | хоркнеш | хоркнете |
3 особа | хоркне | хоркнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | хоркнув | хоркнули |
Жіночий рід | хоркнула | |
Середній рід | хоркнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | хоркнімо | |
2 особа | хоркни | хоркніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | хоркнувши |